Codein Purple Drank Анапа

Сидел я так однажды, крутил пульт, смотрел сериалы, и вот всплывает уведомка на телефоне. Всратый приятель, зовет на страйбол. Ну я лоханулся, посмотрел на будильник и понял, что часы уже зашибись, а я сижу, давлю картошку с котлетами. У меня планета шатается. Заставляю себя встать, взрядя зубы, на себя тащу свою излишнюю тушу, шатаюсь в ванну и перед уходом вешу пакетики в штаны - закладки, без которых в гонках не разжиться.

Вылетев на улицу, стараюсь реквизировать авто. Открываю кнопки, моргалки. Бля, говорю я себе, надо больше скорости. Загружаюсь в кабриолет, и гоняю, будто меня застрелили. Воздух в лицо, а мозги на месте. Подъезжаю к старому заброшенному заводу, где собираются все наркоманы и игроки с одной целью - отпраздновать наркотический праздник.

Сыграть в страйбол на траве - заебись. Но, блядь, сначала нужно найти чертиков, чтобы отладить все кушки, а то будешь марихуану одного. Надо попросить у друзей. Друзья, выручайте, гоните травку, пока папа в баре курит, а мама попивает лимонад. И вот друзья подкинули мне немного веселухи, позволив погрузиться в самый настоящий наркотический пьяный драйв.

Текущий момент, я присел на мягкую травку, закурив сигарету "Беломор" - идиотский шланг. Но, блять, чего-то не хватает. Надо хмурь купить, чтобы эйфория была на высоте. Усталость от работы, волнение перед игрой - все это можно легко снять Джонсом. Звоню своему дилеру, он мне молчит, поэтому иду на своем марше в разные магазины, но героин все нигде нет. Ну, блять, чуваки, где вы? Заебали, гоните стаф, оттянусь, понимаете?

Пройдя магазины, ахуенный пацан наркоты нашел и приводит меня к своему приятелю, где я могу купить легальный ЛСД. Жмакаюся в этот магазинчик, а там яркие краски, розовые облака, и их переливаются плотные голубые бабочки. Тут как будто все стало на свои места. Суета в голове, я иду по улице, словно на небе.

Иду на игру, нахожу место, где быстренько грузят игроков туда, где разбегаются, стреляют по-настоящему. Сажусь, вижу всех наркоманов, таких же опустевших, как я, и все они крутятся вокруг меня. Подпрыгивают, выпрыгивают, стреляют. Я вижу все это, сижу в кустах, и мне уже все равно на тех, кто стреляет, а кто убивает. Чувствую только мощный адреналин и победу над своими врагами.

Моя пьяная заточка - счастливый финал игры. Облако пустоты в моей голове, как будто высыпались все победы на меня. А ребята, которые потратили свои деньги и нервы, тоже, настойчиво тянулись, стараясь попереться вверх. Они тоже хотят играть, оттягиваться.

И вот, в купе, везде летают листья, мы лежим в травке, на выпускном ужине, и все уже давно нам похуй на всю эту хрень, нам похуй и на кого тут не покурит. А ведь всем нужно жить, чтобы на несколько мгновений погрузиться в кайф, в игру на смерть и жизнь, в зону.

Итак, я пил, курю, подкачиваюсь всем, что можно. И все это вокруг меня, словно кругляшек, полетели на луну, и я говорю: "Спокойной ночи, мама, я сыт! Но я знаю, однажды вернусь. Опять бабочки будут в моей голове, и я буду снова играть в страйбол наркоманов."

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!